2014-2015
учасники/-ці
єгор анцигін, гліб афендик, петро владіміров, анастасія герн, катерина єрмолаєва, ларіон лозовий, ольга кублі, ірина кудря, мар’яна матвейчук, антоніна мельник, ель парвулеско, валентина петрова, юлія полященко, анастасія сінєпупова, юлія соболь, катерина стеблюк, павло хайло, ганна щербина, віталій янковий
викладачі/-ки
катерина бадянова та лада наконечна (кураторки), юлія ваганова, лариса венедиктова, олександр верещак, володимир воротньов, лізавета герман, нікіта кадан, алевтина кахідзе, ольга ланько, олександр лебедєв, ольга комісар, наталія чермалих
«(в)пізнай будинок художника. виставка-паразит», навчальна виставка 05.06.2014, будинок художника, київ, вул. артема, 5.
піврічна навчальна програма для художників напрямку сучасного мистецтва школи візуальних комунікацій
«від засобів мистецтва до мистецтва як засобу», від спів-життя і спів-праці до паразитування – досліджуючи власні способи сприйняття середовища, курс немовби паразитує на будинку художника, але разом із тим – підозрює сам будинок художника у паразитарному способі життя…»
«сьогодні ми не зустрінемось», виставка курсу сучасного мистецтва школи візуальних комунікацій, 14.01 – 25.01.2015, київ, арт-центр closer, нижньоюрківська, 31.
«працюючи над індивідуальними роботами для виставки, художниці/-ки спробували створити спільне висловлювання. однак конфлікт виявився невід’ємною частиною колективної роботи, а співпраця – постійною боротьбою. консенсус вимагав виключення тих, хто не хотіли до нього долучитись. досвід співіснування в групі став досвідом відчаю. працювати можна було лише без сподівання на колективну згоду. водночас до спільної роботи хотілось повертатися. відмовившись від організації індивідуальних висловлювань навколо певної теми, художниці/-ки залишають відкритим питання про наявність спільного в їхніх роботах»
30.06-2.07.2014 – участь у «пересувній платформі комунікації» на запрошення школи рози в санкт-петербурзі.
«об условиях возможности коммуникации: позиция курса.
исходная точка равенства. «не идти к равенству, а начинать мышление с того, что все равны» (рансьер). искусство способно мыслить человека «голым» – без паспорта и национальной принадлежности, просто как субъекта коммуникации. однако такая способность – не уникальна для искусства.
обрывы коммуникации. все индивиды принципиально равны, а их структуры мышления – схожи. отсюда – обоюдность вины за неспособность коммуницировать…»
по закінченню курсу мистецтва деякі учасниці та учасники продовжили зустрічатися як колектив конкретних дат (2015–2017).
визначальною для діяльності ккд стала напруга від досвіду роботи в колективі та, зокрема, в мистецькому колективі з його примусом продуктивності, надання форми своєї присутності в полі мистецтва. учасниці/-ки колективу в своїх акціях і роботах послідовно працювали із формами й способами конструювання спільнот в їхніх соціокультурних зумовленостях.
Course of art 